1.Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.

2.Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.

3.Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів.

Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.

4.У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.

5.Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день ;

6.Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.

7.Категоричним правилом має стати відмові від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.

8.Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.

Пам’ятайте: «Це ваше життя, і ви живете тільки один раз!»

Подолання синдрому емоційного вигорання

Емоційне вигорання– синдром, що розвивається на основі безперервного впливу на людину стресових ситуацій, які призводять до інтелектуальної, душевної та фізичної перевтоми. Це захисна реакція організму на стрес, що виникає, якщо немає способу звільнитися від негативних емоцій.

Три стадії емоційного вигорання:

1.Легке (3-5 років) – часті перерви в роботі.

2.Затяжне (5-15 років) – зниження інтересу до роботи, апатія, дратівливість, головний біль, «сон без сновидінь».

3.Хронічне – сумніви у цінності своєї роботи і життя, прагнення до самотності, психологічні й фізіологічні проблеми (виразка шлунку, депресія).

Емоційне вигорання
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ

15 способів подолати емоційне вигорання

1. Визначне причини своєї тривоги. Поговоріть із близькими, проаналізуйте в голос.

2. Плануйте не тільки свій робочий час, а й відпочинок. Встановлюйте пріоритети. Принцип Ейзенхауера: непотрібні справи – у смітник.

3. Не перебільшуйте свої проблеми. Не робіть із мухи слона! Не все так погано як вам здається.

4. Керуйте своїми емоціями! Заплющте очі. Уявіть берег моря. Руки підніміть угору й розведіть у бік. Відчуйте силу енергії. Складіть руки на животі.

5. Не забувайте хвалити себе!

6. Усміхайтеся, навіть якщо не хочеться (1-1,5 хв)

7. Викиньте з голови думки про свої невдачі. Будьте оптимістом!

8. Робіть гімнастику. Адреналін не накопичується.

9. Улаштовуйте собі свята. Живіть красиво!

10. Умійте відмовляти чемно, але переконливо.

11. Проблем не треба переживати, їх треба вирішувати! Геть – самопожертву й довготерпіння!

12. Вживайте більше вітамінів.

13. Виділіть час для улюбленої справи. Згадайте – у вас є хобі!

14. Робіть дні «інформаційного відпочинку» від телебачення. Почитайте щось.

15. Дозвольте собі займатися своїм здоров’ям!