МНЕМОТЕХНІКА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.

Мнемотехніка– це спосіб покращення засвоєння нової інформації шляхом свідомого утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів та прийомів. Це освітня технологія, що допомагає кожній людині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці. Мнемотехніка використовує природні механізми пам’яті мозку і дозволяє повністю контролювати процес запам’ятовування, збереження і пригадування інформації. Цілеспрямоване та сплановане використання мнемотехніки дозволяє засвоювати матеріал цікавіше, швидше та міцніше.

Перші згадки про мнемотехніку, або мнемоніку, як і сам термін, з’явились у Стародавній Греції. Греки настільки обожнювали пам’ять, що у їхній міфології з’явилася богиня пам’яті Мнемозіна, яка була матір’ю дев’яти муз, покровителькою всіх наук і мистецтв.

Однак однією з найвпливовіших постатей серед мнемоністів доби Відродження, безумовно, був Джордано Бруно (1548-1600) – Неополітанський філософ і поет.

Поступово з розвитком науки та культури розвивалась і мнемотехніка. Вона здобувала все нових і нових прихильників, відтворювалися давні мнемонічні прийоми, з’являлися нові, розширилася сфера їх використання і доступність. Так, П’єр Раме (1515-1572) – відомий французький учений, філософ і логік, викладаючи риторику, значну увагу приділяв мнемонічним прийомам, описаним ще Цицероном і Квінтіліаном

Спочатку мнемотехніка виникла як невід’ємна частина риторики (ораторського мистецтва) і призначалася для запам’ятовування довгих промов. Сучасна мнемотехніка значно просунулася як в теоретичному, так і в технічному плані і уможливлює не тільки фіксацію в пам’яті послідовності текстового матеріалу, але й дозволяє безпомилково запам’ятати будь-яку точну інформацію.

Прийоми використання мнемотехніки.

Прийом «Аналогія»

1. Аналогія за формою. Наприклад, голка за своєю формою є аналогією цвяха, ялинки, шпиці, шпильки, сірника, голки їжака та інших образів, схожих за формою на голку. За прямокутною формою: ящик, телевізор, валіза, портрет, будинок, ноутбук та ін.

2. Аналогії за римою. Наприклад, свічка за римою може бути аналогією слів: пічка, річка, нічка та інших слів, що римуються зі словом «свічка».

Практично до будь-якого слова можна дібрати велику кількість аналогій за різними типами. Наприклад, до слова “книжка” можна знайти такі аналогії: мишка, кришка.

Аналогії за кольором. Наприклад, за зеленим кольором аналогію можуть мати такі образи, як кактус, крокодил, листок, огірок, жаба, ялинка та інші об’єкти зеленого кольору .

За білим кольором паперу: сніг, молоко, вата 3. Аналогії за кольором. Наприклад, за зеленим кольором аналогію можуть мати такі образи, як кактус, крокодил, листок, огірок, жаба, ялинка та інші об’єкти зеленого кольору .

За білим кольором паперу: сніг, молоко, вата Загальноприйняті аналогії. Наприклад, загальноприйнятими атрибутами до 8 Березня : квіти, мімози, тюльпани, радість, подарунки, допомога.

Загальноприйняті, тобто такі, що мають тематичний зв’язок: окуляри, настільна лампа, перо, письменник, стіл, учень, бібліотека.

1. Аналогії за розміром. Наприклад, розмір мобільного телефону приблизно збігається з розміром комп’ютерної мишки, чашки, груші, курчати, горобця та з іншими образами, схожими за розміром. За розміром: зошит, блокнот, ноутбук, портрет, кватирка, папка
2. Аналогії за смаком та запахом. Наприклад, слово солодкий викликає такі аналогії: мед, цукор, торт, цукерки, фрукти та інші продукти, що мають солодкий смак. А запах смаженого м’яса може викликати аналогію шашлику, бекону тощо.
3. Аналогії за рухом. Наприклад, звичайні шестерні можуть викликати аналогію з оглядовим колесом, дзиґою, велосипедом, криницею, вентилятором, м’ясорубкою та з іншими пристроями, де відбиваються обертальні рухи.
4. Аналогії тактильні. Наприклад, гладенька та м’яка поверхня викликає аналогію за дотиком: до шуби, кішки, дивану, подушки, рушника, мишки та з іншими образами, які мають схожі тактильні властивості.
5. Суміжні аналогії. Виникають під час сприймання частин загальноприйнятої послідовної сукупності. Наприклад: алфавіт, нумерація, відомий перелік об’єктів тощо.
6. Аналогії за звуком. Наприклад, за звуком розбитого скла аналогію можуть викликати предмети, що мають скло або скляні частини: екран телевізора, ваза, годинник, дзеркало, порцеляновий сервіз, вікно, тощо.

Прийом «Трансформація» (від лат. перетворення) – це прийом, при якому об’єкти, що запам’ятовуються, перетворюються на інші за значенням та образом, що легші для запам’ятовування.

Прийом «Піктограми» (від лат. розмальований) – це прийом, при якому абстрактну або образну інформацію, що запам’ятовується, схематично зображують спрощеними малюнками (образні піктограми) або малюки, що нагадують за формою букви та цифри.

Цей прийом МТ найефективніший під час запам’ятовування скоромовок, віршів, розповідей.

Прийом «Фонетична асоціація» (від грец. голосний, звуковий) – це прийом, при якому до незнайомого терміну добирається співзвучне слово або його частина, яка асоціативно пов’язується із значенням цього слова.

Прийом «Сюжет» (від франц. – тема) – це прийом, при якому для створення асоціативних зв’язків між інформаційними одиницями використовують оповідання, казки, притчі, історії, тощо.

Передбачає складання з інформаційних одиниць зв’язної розповіді, що суттєво підвищує ефективність їх запам’ятовування.

Прийом «Римізація» (від грец. – складність)- це прийом, при якому для створення асоціативних зв’язків між інформаційними одиницями використовують римовані (співзвучні) вірші, пісні, лічилки, тощо)

• Цапок вийшов на місток, з дерева зірвав …
• Пригощались кіт з котом свіжим теплим …
• Чомусь дуже швидко б’ються У невдахи чайні … (блюдця).
• Серед столу, мов начальник, Гарний та пузатий … (чайник).

Прийом «Небилиці» – це прийом, при якому для посилення запам’ятовування інформації вигадують образи і події, яких насправді не може бути

Прийом «Тактильний» (мнемодощечки) (від лат. – дотиковий) – це прийом, при якому порядкова система формується низкою зв’язаних між собою великих за розмірами предметів, що мають ознаки числа свого порядкового номера.

Отже, мнемотехніка:

• Сприяє розвитку зв'язного мовлення;
• Сприяє поліпшеню засвоєння нової інформації;
• Розвиває комунікативні та пізнавальні здібності особистості;
• Розвиває творче, логічне й образне мислення;
• Формує навички самостійно вчитися;
• Підвищує упевненість у власних можливостях;
• Зменшуються стреси від навчання;
• Збільшується навчальна мотивація, а з нею успіхи;
• Звільняється час від зазубрювання для продуктивної та творчої роботи;
• Розвиток психічних процесів: пам'яті, мислення, уваги;
• Набагато збільшується творчий потенціал.